Дощова діва

У гущавинах древнього лісу, де мохові ковдри покривали кожен камінь, стояла маленька хатина. Тут жила дівчина-альбінос на ім'я Амелія, з білосніжним волоссям та очима, які нагадували морозне скло. Вона блукала під дощем, її шкіра була ніжною, але дощові краплі не залишали на ній слідів.

Мешканці сусіднього села рідко бачили Амелію, але коли вони це робили, то завжди під час зливи. Вона ходила босоніж, її волосся легко колихалося на вітрі, а очі світилися з-під капюшона її плаща. Вони називали її "Дощовою Дівою" і шепотіли, що вона має чарівну силу, яка відганяє хвороби та негоду.

Легенди розповідали, що коли Амелія народилася, великий дощ випав на село, і з того часу вона ніколи не хворіла. Деякі стверджували, що вона може розмовляти з деревами та тваринами, і що вона знає мову вітру. Інші казали, що вона володіє таємницею вічної молодості, яку приховує у своїй хатині.

Одного дня, коли село охопила епідемія, мешканці звернулися до Амелії за допомогою. Вони знайшли її під дощем, і вона погодилася допомогти. Амелія принесла з лісу рідкісні трави та коріння, з яких зварила еліксир. І хоча селяни боялися її, вони випили ліки, і хвороба відступила.

З того часу страх перед "Дощовою Дівою" зник, і вони почали шанувати її як охоронницю села. Амелія продовжувала жити у своїй хатині, але тепер вона знала, що її дар був цінним не лише для неї, а й для всіх навколо.

Зображення згенеровані нейронною мережею Leonardo.ai.