Грушечки дозріли

Ну що ж, грушки про які писала на початку літа, вже дозріли. Можливо на цих фото вони виглядають дещо зеленкуватими, але багато вже є справді стиглих і вони падають вниз, на стежку біля старої груші.

Всі, хто йде біля груші, по стежці, обов'язково нагинається і піднімає хоча й дрібну, проте солодку і дуже смачну грушку, щоб поласувати. Вже декілька поколінь нашої родини ласує плодами з цієї старої груші, про яку вже можна писати пісні. Якби серед нас був композитор, то він би це обов'язково це зробив. А так є напишу декілька слів у Hive та й усе, може хтось і прочитає.

А ще бабуся сушить ці грушки над газом, щоб додавати взимку до узвару з яблук. До речі, узвар з яблук буде тільки смачнішим, якщо додати до нього сушених груш. А от узвар із самих груш несмачний, мабуть через те, що він не має кислинки. З кислинкою смачніше.