Wednesday Walk in my Hometown / Прогулянка у рідному місті (EN-UA)

Hello everyone!
Today I want to share a walk in my hometown that took place last Wednesday.

That day, I hoped to attend a concert, for which I came from Kyiv to my hometown. But this concert was canceled due to the helicopter tragedy in Ukraine. To somehow dispel sad thoughts, I decided to take a short walk along one of the streets of Rivne's city center, which I last walked probably five years ago.

Усім привіт.
Сьогодні я хочу поділитися з вами прогулянкою у моєму рідному місті, яка відбулася минулої середи. Того дня я мала відвідати концерт дитячої творчості заради якого, власне, і приїхала з Києва в рідне місто. Але через трагічні події в Україні концерт скасували. Щоб якось розвіяти сумні думки, я вирішила трішки пройтися пішки однією вуличкою в центрі міста Рівне, якою востаннє гуляла, мабуть, 5 років тому.

I hoped it would be quiet there, as it used to be. But due to massive power outages across Ukraine, generators are buzzing loudly in all our cities and streets. However, while walking along Semena Petliura Street, several bright details caught my attention.

Я сподівалася, що там буде тихо, як колись. Але через масові відключення електроенергії по всій Україні, зараз в усіх наших містах, на всіх вуличках голосно гудять генератори. Тож усамітнися у тиші мені не вдалося. Проте, ідучи пішки по вулиці Семена Петлюри, мою увагу привернули кілька яскравих деталей.

At first, I noticed this sun-colored bicycle next to a parked car. The following thought immediately flashed through my head. What should I choose if I were offered to drive around the city: a car or a bicycle? At that moment, I would choose a bicycle, because the weather outside was warm. But the bike was locked, so I continued on foot.

Спочатку я помітила цей велосипед сонячного кольору поруч із припаркованим авто. В моїй голові одразу пролетіла наступна думка. Щоб я обрала, якби мені запропонували проїхатися містом: авто чи велосипед? У ту мить я обрала б велосипед. Бо надворі стояла тепла погода, не зважаючи на те, що зазвичай у нас взимку холодно. Але велосипед був заблокований, тож далі я пішла пішки.

Just a few steps away, I saw these colorful birdhouses. Somehow I immediately smelled spring, and even my soul felt lighter. These birdhouses are so cute. I hope the birds will fly to them soon.

Буквально за кілька кроків я побачила ці кольорові шпаківні. І мені якось одразу запахло весною і навіть на душі стало легше. Ці шпаківні такі милі. Скоріше б до них прилетіли птахи.

This board especially caught my attention. As it turned out, in 2018, the residents of the city of Rivne installed it on the street where the parents and family of the outstanding American composer, conductor, and pianist Leonard Bernstein lived before the First World War. I didn't know this because this board was not here before. So this information was a real revelation for me. At such moments, you realize that the world is very narrow, and on its map, human destinies have unbelievable points of intersection.

Ця меморіальна дошка особливо привернула мою увагу. Як з'ясувалося, у 2018 році мешканці Рівного встановили її на вуличці, на якій до Першої світової війни проживали батьки й родина видатного американського композитора, диригента і піаніста Леонарда Бернстайна. Я цього не знала, бо раніше цієї дошки тут не було. Тож для мене ця інформація стала справжнім відкриттям. У такі моменти розумієш, що світ насправді тісний, і на його мапі людські долі мають дивовижні точки перетину.

The name of this character is unknown to anyone because he appeared on the wall of a brick building in the city center not so long ago. The stylish man seemed so cool that I couldn't help but take a picture of it as a memory. And although he kindly "invited" me to visit the Brand store, I had other plans.😎

Ім'я цього персонажу нікому невідоме. Бо він з'явився на стіні цегляного будинку в центрі міста не так вже й давно. Цей стильний мен видався мені настільки колоритним, що я не могла не сфотографувати його на пам'ять. І хоча він люб'язно запрошував мене завітати до крамниці Brand, у мене були інші плани.

P.S. In the evening, when it snowed, I wanted to walk this route again. On a half-dark street, I stopped in front of the closed family bakery "Chaika" (A Seagull) and took this photo. The tastiest croissants in my hometown are baked here. But I will tell you about that another time.

Увечері, коли випав сніг, я захотіла пройтися цим маршрутом знову. На напівтемній вуличці я зупинилася навпроти вже зачиненої, але освітленої зсередини сімейної пекарні "Чайка". Тут випікають найсмачніші у моєму рідному місті круасани. Але про це я розповім вам вже іншим разом.

Thank you for reading! See you!