My soul is between two countries/Моя душа між двома країнами (En/Ua)

Hi to all. I am often asked at work whether I want to stay in Poland or return to Ukraine. And it's really hard for me to make a final choice. This situation tears me in two inside. I weigh all the pros and cons of each country. And I just want to write some of my thoughts about it. Sometimes my posts help me think through and make my choice.

Привіт усім. Мене часто питають на роботі чи я хочу залишитися в Польщі, чи повернутися в Україну. І мені насправді важко зробити остаточний вибір. Мене ця ситуація розриває всередині на дві частини. Я зважую усі "за" і усі "проти" кожної країни. І от якраз хочу написати деякі свої роздуми про це. Іноді мої дописи мені допомагають осмислити і зробити свій вибір.

To me, life in Poland is similar to the feeling of a "warm bath". The same events happen every day and every month. There is peace and quiet in my city. No surprises, my life flows smoothly. But I feel like a guest here. Every time people pay attention to my pronunciation. I lead a closed way of life, and it destroys me inside, sometimes I feel very bad.

Життя в Польщі мені подібне до відчуття "теплої ванни". Щодня і що місяця відбуваються ті ж самі події. В моєму місті тиша і спокій. Ніяких несподіванок, моє життя пливе спокійно. Але я відчуваю себе тут гостем. Щоразу люди звертають увагу на мою вимову. Я веду замкнутих спосіб життя, і це мене нищить в середині, іноді мені дуже погано.

In Ukraine, life will seem like a "contrast shower" to me. War, anxiety, and along with that, everything familiar here. I have known every corner and street since childhood. I expected that I would be met in Lviv by embittered people, tired of everything that is happening in the country. But no, people smile even when asked: "where do you get this positivity, where does this strength come from?" They answer that they are Ukrainians and are already used to it. Lviv residents work, give birth and raise children, life in the city is adjusting to new conditions.

В Україні ж мені життя видасться наче "контрастний душ". Війна, тривоги, і поряд з цим тут усе рідне. Кожен куточок, вуличка мені знайомі з дитинства. Я чекала, що мене у Львові зустрінуть оздоблені люди, змучені усім, що відбувається в країні. Але ж ні, люди усміхнені і на питання: "звідки ви берете цей позитив, звідки ця сила?" Вони відповідають, що вони українці і так уже звикли. Львів'яни працюють, народжують і виховують дітей, життя в місті налагоджується в нових умовах.

Дякую вам за увагу. Поки мене обтяжує невизначеність. Я шукаю рішення.

Thank you for your attention. While I am burdened by uncertainty. I am looking for a solution.