What does poverty taste like? / Яка бідність на смак? (EN/UA)

Hello everyone, yesterday I witnessed a conversation between a mother and her son. This conversation did not leave me indifferent, for some reason it hit me "alive". I feel no resentment or negativity though. I have not changed my opinion about the money that rules the world. Money is an abstract unit that people exchange to buy things they need. Some have more money, some have less, but every year those people who have a lot of money rule the world and people's lives. We always have a choice in the most difficult situations, where the question is "life or death?" - to be human or not. Will you choose money?
So, I return to writing the story of one mother's conversation with her son Matvii. I have known this family for a long time, Matvii is the second and late child in the family, he is raised by older, prudent and wealthy parents. From the conversation, I understood that Matvii started reading the book "Charlie and the Chocolate Factory" by Roald Dahl. He was interested in what and how the main character of his age lived, so that they did not have a bed to sleep, food and money were also not enough. Matvii told everything with detailed accuracy.
-Mom, what was spread on the bread? I would love to taste it. It's called "Martvin".
-Is it something wrong, maybe marmalade? maybe marzipan? Or maybe margarine?
-Maybe margarine, but what is it and what does it taste like. Matvya's mother started talking about margarine and butter.
-Butter is made from milk cream, and margarine is made from various fats, it is less useful, even harmful, but margarine is often used in baking because it is cheaper. Matvii was quite interested in this story and said:
-I would like to taste the margarine, I wonder if it is similar to butter, and why Charlie's family ate it.
-Matvii, have you decided to taste poverty? - said his mother in response, and continued
-We can buy margarine in the store and try it together, and if you don't like it, we'll throw it away and that's it. With that I left them, and I didn't want to hear another word. For me, the story about Charlie and the chocolate factory is a story about honesty, decency, human and family values. It's not even about the poverty of the main character, Charlie had those qualities that other children did not have. He knew how to appreciate and respect what he had without asking for more. He loved his home as it was—old and rundown. He loved and respected his parents and grandparents. Charlie had great patience for everything. And the story about Charlie just teaches that not everything is decided by money and power. Although in the real world everything is the opposite. A person's status in society decides a lot. And in the evening my classmate called me. She is married to the owner of an IT company. Anya reported that they bought a new apartment, and that five apartments are already being rented out. She was interested in why I returned home so suddenly. - And my neighbors wanted to deceive my father in order to get our apartment. That's why she returned. I watch the house, my father, the village house. - How naive you are, said my interlocutor, and we quickly said goodbye, because she started pounding the meat on the chop. The rich will never understand the poor. Since the full will not understand the hungry, even if they do try "poverty to taste".

Привіт усім, вчора я стала свідком розмови мами і її сина. Ця розмова мене не залишила байдужою, чомусь мене це заділо за "живе". Хоча я не відчуваю образи чи негативу. Я своєї думки про гроші , які панують в світі, не змінила. Гроші це абстрактна одиниця, якою люди обмінюються, щоб придбати необхідні для себе речі. В когось грошей більше, в когось менше, але щороку саме ті люди, які мають великі гроші керують світом і людськими життями. В нас завжди є вибір в найскладніших ситуаціях, де питанням стоїть "життя чи смерть?"- бути людиною чи ні. Невже ви виберете гроші?
Отож, повертаюся до написання історії розмови однієї мами з її сином Матвієм. Я давно знаю цю сім'ю, Матвій це друга і пізня дитина в сім'ї, його виховують старші розважливі і заможні батьки. З розмови я зрозуміла, що Матвій почав читати книгу "Чарлі і шоколадна фабрика" Роальда Даля. Його зацікавило, що і як жив головний герой його віку, щоб спати у них не було ліжка, їжі та грошей також не було достатньо. Матвій все розповідав з детальною точністю.
-Мамо, а що на хліб намащували? Я б хотів це спробувати на смак. Це називається "Мартвін".
-Це щось не те, може мармелад? може марципан? Або може маргарин?
-Можливо і маргарин, а що це таке і яке воно на смак.
Мама Матвія почала розповідати про маргарин, про масло.
-Масло виробляють з молочних вершків, а маргарин з різних жирів, він менше корисний, навіть шкідливий, але маргарин часто використовується в випічці, тому що він дешевший.
Матвій досить зацікавився цією розповіддю і сказав:
-Я б хотів спробувати маргарин на смак, цікаво чи є схожість з маслом, і чому в сім'ї Чарлі його їли.
-Матвій, ти вирішив спробувати бідність на смак?- сказала у відповідь його мама, і продовжила- Ми можемо купити в магазині маргарин і спробувати разом, а якщо тобі не сподобається, то викинемо його і все.
На цьому я покинула їх, і більше я не хотіла чути ні слова. Для мене історія про Чарлі і шоколадну фабрику, це історія про чесність, порядність, людські і родинні цінності. Не справа навіть у бідності головного героя, Чарлі мав ті якості, яких не мали інші діти. Він вмів цінувати і шанувати те, що мав, не вимагаючи більшого. Він любив свій дім, таким, який він був-старим і похиленим. Він любив і поважав своїх батьків і дідусів з бабусями. Чарлі мав велике терпіння до всього. А історія про Чарлі якраз вчить, що не все вирішують гроші і влада.
Хоча в реальному світі все навпаки. Статус людини в суспільстві вирішує багато.
А вечором подзвонила мені моя однокурсниця. Вона заміжня за власником IT компанії. Аня повідомила, що вони купили нову квартиру, і що вже пять квартир здають в аренду. Її цікавило, чому ж я так раптово повернулася додому.
-А в мене сусіди хотіли батька обдурити, щоб отримати наше житло. Тому й повернулася. Пильную дім, батька, сільську хату.
-Яка ж ти наївна, сказала моя співрозмовниця і швидко попрощалися, тому що почала товкти м'ясо на відбивні.
Що ж багатий бідного ніколи не зрозуміє, як і ситий голодного, навіть якщо спробують "бідність на смак".

The next day, Maxim and I went to the store. My son quickly found chocolate, but we had to look for margarine. Maxim likes to eat butter. When I was pregnant, I really liked to put a small piece in my mouth and slowly absorb it. My mother sent me butter from Poland, and then from Italy. I want to confess to you that I really like Italian butter, it is extremely delicate. It tastes like you are drinking sweet milk, it says 100% milk. Maxim also likes to eat real butter, it happened that he asked me to cut the butter into small pieces and ate it, dipping it in salt. Earlier, I learned that children can consume 10 grams of butter daily, and this is quite a large piece, if you weigh it. So I satisfy my son's need to want to consume butter.

Наступного дня ми з Максимом пішли в магазин. Мій син швидко знайшов шоколад, а от маргарин треба було пошукати. Максим любить масло їсти. Коли я була вагітна, то дуже любила маленький шматочок класти в рот і повільно розсмоктування його. Мама мені висилала з Польщі, а потім з Італії. Я вам хочу зізнатися, що мені дуже прдобається саме італійське масло, воно надзвичайно ніжне. На смак таке, наче ви п'єте солодке молоко, на ньому так і написано 100% late. Максим також любить справжнє масло їсти, бувало так, що він просив мене порізати масло на дрібні шматочки і їв його, макаючи в сіль. Раніше я дізналася, що дітям можна вживати щоденно 10 грамів масла і це досить великий шматок, якщо зважити. Тому я задовольняю потребу мого сина в бажанні споживати масло.

And here I want to describe to you what the margarine that we found in the store today is made of. The name is even very beautiful: "Margarine Vershkov, table, special" - these three words are probably the key to the sale of margarine. The manufacturer indicated the composition on the package, which is palm and sunflower oil, butter 0.06% (as my vote on Hive.blog), table salt, drinking water, emulsifiers E 471, preservative: sorbic acid, flavoring
"Butter" and "Steamed milk", acidity regulator: citric acid, beta-carotene dye.
And in Poland, where I worked in a kindergarten, children were smeared with "Breakfast margarine" on their bread, so several children refused to eat bread with "butter" and asked for bread alone. I think the taste is noticeably different in butter than margarine.
I hope that my life story today will be useful and a little instructive. We will give and remain human despite the surrounding factors.
Thank you all for your attention and for visiting my blog. Write your life stories. See you again!

А тут я хочу вам описати з чого зроблений маргарин, який ми знайшли в магазині сьогодні. Назва навіть дуже красива: " Маргарин Вершковим, столовий, особливий"- ці три слова мабуть запорука продажу маргарину. Виробник зазначив на упакуванні склад, а це олія пальмова і соняшникова, вершкового масла 0,06% (як мій голос на Hive.blog), сіль кухонна, вода питна, емульгатори E 471, консервант: кислота сорбінова, ароматизатор
"Масло" і "Пряжене молоко", регулятор кислотності: лимонна кислота, барвник бета- каротин.
А в Польщі, де я працювала в дитячому садку дітям намашували на хліб "Сніданьову маргарину", тому кілька дітей відмовлялися їсти хліб з "маслом", а просили сам хліб. Я думаю смак відчутно відрізняється в масла від маргарину.
Сподіваюся, що моя сьогоднішня життєва історія буде корисною і трохи повчальною. Давайте будемо залишатися людьми незважаючи на навколишні фактори.
Дякую всім за увагу і за те що завітали в мій блог. Пишіть свої життєві історії. До зустрічі знову!