Вірш "Бездумні строки" - Poem "Thoughtless terms" UA/ENG

UA

Привіт Hive!

Сьогодні ділюся з вами своїм віршем, який є досить актуальним в наш час.

Я помітила, що з кожним новим досягненням, якимсь новим надбанням у розвитку,яке полегшує наше життя, ми втрачаємо щось дуже цінне. І це відбувається так непомітно, що люди навіть не зважають на ці втрати.

Власне я, коли тримаю у руках листи, які колись давно писалися моїми пращурами, коли я читаю їхні слова, я нібито відчуваю їхню присутність. В цей момент вони поруч.

Листи - це історія, історія яка збиралася роками з різних частинок. Як же приємно, що мої предки були такими мудрими людьми та збирали їх і тепер я можу ніби поринути у їхнє життя.

Якщо чесно, то мені трохи сумно, що цей спосіб листування вже застарів і в мене немає такої скриньки в яку я б збирала отримані листи.
Навіть привітальними листівками у бумажному вигляді люди майже перестали користуватися.

Сьогодні людям щоб зв'язатися одне з одним потрібно докласти мінімум зусиль, але разом з тим втрачається й цінність самих слів. І це досить прикро.

ENG

Hi Hive!

Today I share with you my poem, which is quite relevant today.

I have noticed that with each new achievement, some new acquisition in
development that makes our lives easier, we lose something very valuable. And it happens so imperceptibly that people do not even pay attention to these losses.

In fact, when I hold in my hands the letters that were once written by my ancestors, when I read their words, I seem to feel their presence. At this moment they are near.

Letters are a story, a story that has been collected over the years from different particles. How nice that my ancestors were such wise people and collected them and now I can seem to plunge into their lives.

To be honest, I'm a little sad that this method of correspondence is obsolete and I do not have a box in which I would collect the received letters.

Even greeting cards in paper form people have almost stopped using.

Today, people need to make a minimum of effort to connect with each other, but at the same time the value of the words themselves is lost. And it's quite annoying.

UA

"Бездумні строки"

Летять, летять слова,
Що пишуться на скору руку .
Новітній час, нова доба
Нас змусили забути тому муку

Очікувань листа, бумажного листа,
Рукою виведені букви,
В котрий вкладалася людська душа,
Сенс в кожнім слові й в кожнім пункті.

Летять, летять бездумні строки,
Кометою крізь простір мережі,
Пусті, пусті мов попіл,
Нема їм жодної ціни.

Минає час, минають роки,
Немає наших пращурів в живих.
В одному втіха, лиш в одному,
Що маємо збережені листи.

Летить, летить життя
А ми усе друкуємо бездумні строки
"Привіт.", "Що робиш? ", "Прощавай.",
Котрі зітруться геть, мов цвіт трави, що в полі.

ENG

Poem - "Thoughtless terms"

Fly, fly words,
Written hastily.
Modern times, new times
We were forced to forget that torment

Expectations letter, paper letter,
Hand drawn letters,
In which the human soul was invested,
Meaning in every word and in every paragraph.

Thoughtless terms fly, fly,
A comet through the space of the network,
Empty, empty as ashes,
They have no price.

Time passes, years pass,
Our ancestors are not alive.
In one consolation, only in one,
That we have saved letters.

Life flies, flies
And we all print thoughtless terms
Hi there." , "What are you doing?", "Goodbye.",
Which will fade away like the color of grass in a field.

UA

Цікаво, чи повернеться коли-небудь людство до старих способів комунікації. Мені здається, це стане можливим, лише якщо у всьому світі зникне інтернет підключення та вся комп'ютерна система дасть збій.

Мабуть, це саме страшне, що собі може уявити наша сучасна молодь.
Власне я, надаю перевагу бумазі та залюбки листувалася б і старими методами).

ENG

I wonder if humanity will ever return to the old ways of communication. It seems to me that this will only be possible if the Internet connection around the world disappears and the whole computer system fails. Perhaps this is the worst thing our modern youth can imagine.

Actually, I prefer paper and would love to correspond with the old methods).

By @rikarivka.