Ранок

avatar

Ранку усім...кому доброго , а комусь ні.
Ця ніч особисто для мене була страшною, я не на жарт перелякалась. Сьогодні вночі було багато ракетних обстрілів по Львівщині. І повірте, коли ти бачиш як воно летить і чуєш ті вибухи, то до такої міри страшно, що в середині в районі серця утворюється гаряча пустота, мов тебе випалює страх з середини. Руки трясуться так сильно, що ти не взмозі набрати номер в телефоні чи засунути блискавку на куртці.

Я не знаю що саме я бачила, чи поціл ракети в землю чи так спрацювало ппо. Але ця картина не дала ще з 1.5 години після відбою заснути, навіть заспокійливе не діє.

Давно не писала.
Не знаходила сил і бажання. Морально виснажена і емоційно втомлена.

Але ранок прийшов і це добре.

IMG-4f676020a7e4086bc0feae8f8a72c03b-V.jpg
Щойно зробила фото.



0
0
0.000
6 comments
avatar

Привіт. Радий бачити що "відносно" з Вами все добре.
Стосовно пережитого, найдієвіший метод відволікання. Враховуючи пору року, праця на зкмлі один із найкращих варіантів.

0
0
0.000
avatar

Тому переважно накриває на ніч. Заявився страх до ночей. Але воно мине.

0
0
0.000
avatar

Ой розумію. Теж сирена вила фактично всю ніч і ці думки...

0
0
0.000
avatar

А я вперше за війну почула, як тремтять шибки та старі двері у селі. Досі так і не знаю, де працювало ППО, але чула вибухи та далеке гудіння. Вранці прочитала про Яворів, але це дуже далеко від мене... Мабуть і десь поближче літали ракети.

0
0
0.000
avatar

Очі бачать секунди, а уява малює продовження і зазвичай, в тяжкі моменти, малює нерадісні картини.

0
0
0.000
avatar

Тримайтеся, зараз у багатьох депресії, смуток, це все треба пережити😔

0
0
0.000