Блискавка не б'є двічі в одне місце?
| En | Ua |
|---|---|
| They say that lightning does not strike twice in the same place, meaning that the event cannot be repeated in the same place under the same circumstances, but my head refutes this fact. For the second time in the last two months, I hit my head in the same place - almost on the top of my head. And the injury is almost similar - the skin is peeled off (well, as an injury, nothing serious, my wife jokes that I now look like Gorbachev). The reason is the same - my height and inattention when passing low doors. Although I can say in my defense that the first time it happened, it was trivially dark, and the second time a hood pulled over my eyes, although I should have remembered these obstacles, because I had passed there many times before. These two cases are also separated by a geographical distance of more than a thousand kilometers, so it is not exactly the same place, if you do not count the head. Someone can say that it was unlucky, but unlucky is when a shell flew into the trench, and everything else is trifles. | Кажуть блискавка двічі в одне місце не б'є, маючи на увазі, що подіє не може повторитися в тому самому місці за тих самих обставин, але моя голова спростовує цей факт. Я вже вдруге за останніх два місяці вдарився в голову в тому самому місці - майже на маківці. І травма майже схожа - шкіра здерта (ну як травма, власне нічого серйозного, дружина жартує, що я тепер схожий на Глобачова). Причина та ж сама - мій високий ріст та неуважність при проходження низьких одвірків. Хоча у своє виправдання можу сказати, що коли це сталося вперше, то банально було темно, а вдруге мені на очі насунувся капюшон, хоч я мав би пам'ятати про ці перешкоди, бо раніше там проходив багато разів. Ці два випадки розділяє ще й географічна відстань у понад тисячу кілометрів, то ж це не зовсім те саме місце, якщо не рахувати голови. Хтось може сказати, що не пощастило, але не пощастило - це коли в окоп прилетіло, а все решта - це дрібниці. |
| En | Ua |
|---|---|
| Well, it snowed again this morning, or rather yesterday evening. I never get tired of admiring the beauty of nature when the snow is still untouched, although the view from the window seems to be the same, but every time you admire the pristine beauty of this world and think how many maniacs want to destroy it all. I am talking about the outcasts - the neighbors of Ukrainians - Russians, because where they come, the world we are used to ceases to exist and only wasteland and ruins remain, imbued with concentrated pain and suffering. | Ну і сьогодні вранці знову засніжило, точніше ще вчора ввечері. Я не втомлююся милуватися красою природи в момент ще незайманого снігового покрову, хоча вид з вікна начебто один і той самий, але щоразу захоплюєшся первозданною красою цього світу і думаєш як багато маньяків хочуть все це зруйнувати. Я про кончених сусідів українців - росіян, бо там де приходять вони, перестає існувати звичний нам світ і залишається лише пустка та руїни, просякнуті концентрованим болем та стражданнями. |
0
0
0.000
Lololol! As if it was the Russians who bomed the people of Donbass to the tune of over 50k casualties, and more than 10 thousand dead.