І знову в ліс
Привіт, друзі! Я тут дещо відстав у часі від моїх грибних мандрівок. Я писав пости про походи про гриби з невеликими перервами, щоб не перенасичувати свій блог. Але гриби вирішили мабуть, "образилися", бо трапляються мені всюди, де я буваю. Слава Богу, що в будинку їх нема! То ж через цей невелике часове зміщення зараз не надто приємна погода (коли я пишу цей пост), а на моїх фотографіях ще сонячна та тепла погода. 😎
Отож, повертаємося в ліс. У цій поїздці ми були лише двоє зі шваґром, хоча, як це часто буває, збиралася велика компанія, проте в останній момент в усіх плани помінялися. Поїхали ми в одне з перевірених місць, в ліс неподалік від Немирова, там цього року були непогані грибочки.
То ж розпочали ми шукати гриби, коли ще сіріло. Одразу нам нічого путнього не траплялося довелося фотографувати трутовики на березі і порхалки (дощовики)😄.
Ось ми натрапили на пеньок із отруйними несправжніми опеньками, які так і спокушають недосвідчених грибників: "Ось де ми, візьми нас у своє відро!"
Пам'ятаєте, що я минулого разу розповідав свій складаний кишеньковий ніж під час походу в ліс? Сьогодні шваґро поділився зі мною своїм записним складаним ножичком, ось він на фото біля симпатичного моховичка:
Спочатку нам не надто щастило, мабуть через те, що в лісі було доволі темно, довелося залишити наше початкове місце і перейти в інший ліс.
Для цього довелося перейти через вирубку.
А ось і перший білий гриб! Його ледве було помітно серед сухого листя, оскільки світло-коричневий колір шапинки добре маскував його.
Але від натренованого ока досвідченого грибника не сховаєшся. 😉 Ось який грибочок, дещо погризений слимаком, але міцненький!
А решту я розповім наступного разу. 😉 Залишайтесь в моєму блозі, тоді нічого не пропустите!