Лід наче розбите скло

Останні кілька днів ми маємо холодні морозні ночі та сонячні ранки. Ця комбінація сприяє тому, що зайва волога з доріг та калюж пропадає і висихає. От як у цих величезних калюжах в молодому саду у школі - тут вся вода висохла, а лід на калюжах залишився. Я добре пам'ятаю такі калюжі у своєму дитинстві, тоді лід у них білий, бо такий ефект створює величезні масиви повітря. Їх так весело було лускати, бо ж можна поламати увесь лід, а ноги не намокнуть. От про ці калюжі теперішні діти так само подумали і потрощили їх вщент)). Звісно, це лише моє припущення, бо я не бачив, що то були діти, може це хтось із дорослих стрибав, згадавши дитинство 😄.

Хоча ці фотографії нагадують величезні листи побитого скла і ці асоціації вже не є такими веселими, а сумними і навіть трагічними, бо ж скільки скла було розбито вибухами снарядів та ракет у час, поки триває ця війна, мабуть годі і перелічити. Клята Росія вміє лише знищувати та красти, не створюючи натомість нічого оригінального свого, кляті злодії та вбивці. Навіть тут вони крадуть мої світлі спогади дитинства, підміняючи їх сумними спогадами та реальністю триваючої війни.