Велосипедні мандрівки з дітьми

Привіт, друзі! В дітей тривають шкільні канікули, то ж ми продовжуємо наші велосипедні мандрівки по околицях села. Цього разу ми з дітлахами із задоволенням проїхалися через ліс по лісовій стежині, яка була достаньмо широкою, щоб не зачіпати дерева та кущі ожини обабіч. В лісі ми натрапили на з десяток саркосциф, які також називають ельфійськими чашами, але про це буде якось окремий допис.

Потім ми приїхали на місце, де відкривається дуже гарний краєвид на ті самі пагорби Розточчя, які я дуже часто згадую у своїх дописах, що, в принципі логічно, адже ми там живемо 🙂. Ми влаштували там імпровізований пікнік. Діти їли печиво та запивали його березовим соком, сидячи на покривалі на землі, а я в той час милувався краєвидами та робив фото.

Погода була доволі мінлива, тобто хмарна маю на увазі. Сонце то пропадало і ставало зовсім темно та похмуро, то з'являлося, освітлюючи ліс на віддалених пагорбах.

До місця пікніку ми проїхали через зарослі здичавілої смородини, яку колись посадив один місцевий чоловік, якому не пішло фермерство. Власне це його земля (орендована), але там не загороджено, то ж гуляти можуть усі охочі, ніхто це не контролює. Я зламав декілька гілочок для запашного чаю вдома.

Потім діти вирішили дати волю емоціям і побігти назустріч вітру).

Насолодившись краєвидами і випустивши пару (це я про дітей 🙂), ми поїхали додому - Даринка на своєму велосипеді, Маркіян на багажнику мого.