Заготівля березового соку

Щороку я займаюся заготівлею березового соку. Це відбувається протягом багатьох років, ще з часів мого студентства, то ж скоро вже двадцяточка, мабуть, буде 🙂. За цей час я удосконалив методу забору березового соку таким чином, щоб наносити найменшої шкоди деревам. Колись я просто стесував кору сокирою і забивав у стовбур металеві кутики, по яких, наче по жолобках стікав сік. Але це залишало надто великі шрами на тілі дерева, то з часом я дійшов до іншого способу.

Тепер я висвердлюю у березовому стовбурі ручним свердлом (можна і електричною дрилем, якщо є де підключитися до електричної мережі, акумуляторний шуруповерт також підійде) отвір діаметром 8 мм. Чому саме 8 мм? Тому що я маю трубочки з нержавіючої сталі розміром 10 мм, які я забиваю у ці отвори, менший діаметр потрібен для того, аби ці трубочки щільно трималися в отворах. трубочки я нарізав не надто довгими, щоб на них легше було натягувати пластикові шланги.

Час, коли розпочинається сокорух у берез, щороку інший. Коли весна не надто пізня, я завжди орієнтувався на свій день народження, 10 березня, щоб перевірити, чи не тече вже сік. Але цього року зима вже аж надто затрималася, то ж про те, що сік можна буде добувати так рано, і мови не було.

Вперше цьогоріч я просвердлив контрольний отвір у березі (у нас на городі росте здоровезна береза, яку посадив мій батько, коли я був ще малим, їй щонайменше років тридцять) лише 19 березня. Сік, хоч і витікав, але дуже повільно, тому інших отворів я не свердлив (зазвичай на цій березі я висвердлюю їх чотири, чим товстіший стовбур, тим більше соку без шкоди для берези можна видобувати). А ввечері того ж дня випав свіжий сніг!

Лише через декілька днів потепліло настільки, що я вирішив, що настав час збільшити кількість отворів, які зараз дають дуже багато соку, десь близько 25 літрів на добу. Стільки свіжого соку ми не випиваємо, хоч ми і пригощаємо ним друзів та знайомих, то ж решту доводиться консервувати. Як ми це робимо, можете прочитати у пості моєї сестри @oleholya.

Для заготівлі березового соку дуже важлива погода. Коли надто холодно, то сік тече дуже повільно, а вночі він взагалі не тече, бо замерзає. Коли тепло, то сік тече швидко, але якщо надто спекотно впродовж декількох днів поспіль, то спочатку у трубочках утворюється желеподібна речовина, схожа на якийсь сирок, тобто сік починає згортатися і скисати. Спочатку проблему може вирішити промивання трубочок холодною чистою водою, але якщо спека не спадає, то це не допомагає.

Ідеальною для якомога довшої заготівлі березового соку є така погода як зараз - це коли сонячна погода не триває більше одного дня, коли переважно хмарно та похмуро, а земля насичена вологою після сніжної зими. Бо якщо земля суха, то звідки береза тягнутиме соки?

Після того, як забираю трубочки і пляшки, я забиваю отвори дерев'яними кілочками, які розбухають і стримують подальше витікання вологи. З часом береза загоює рану такого малого діаметру і це жодним чином їй не шкодить.

Вживання березового соку корисне, воно добряче прочищає нирки. Його дія дуже схожа на дію кавуна, тобто ви так само часто будете бігати в туалет, прийміть це до уваги, якщо збираєтесь випити скляночку свіжого березового соку перед сном 😉.