Похід на Мармароси. Туман розсіюється

Ближче до вечора густий туман, що покривав гірську рівнину і дозволяв нам бачити лише в межах приблизно десяти метрів, почав розвіюватися, і ми могли побачити далекі гірські вершини, що були за багато кілометрів від нас. Над цими горами вчора падав дощ, а це означало, що завтра буде чудова погода.

Саме час дізнатись трохи географічних фактів. Мармароські гори займають територію між річками Білою Тисою та верхів'ями Чорного Черемоша (на півночі та північному сході), верхів'ями Бистриці та її приток (на сході та південному сході), Вішеу (на півдні та південному заході) і Тисою (на північному заході). Мармароси, які розташовані в межах Українських Карпатах,— це другий за висотою після Чорногори гірський хребет.То ж мені приємно, що вдалося побувати на обидвох цих хребтах)).

Найвища вершина Мармароського хребта - гора Фаркеу (1961 м), розташована на території Румунії.

Основою Мармароського масиву є хребет, по якому проходить українсько-румунський кордон і по якому ми підемо завтра. На цьому хребті розташовані гори: Піп Іван Мармароський (1936 м), Неніска Мала (1820 м), Стіг (1653 м), Чивчин (1769 м), Лостун (1654 м), Палениця (1750 м), Гнатася (1769 м). Від головного хребта відгалужуються численні бокові хребти, але ми туди точно не спускатимемося.

Оскільки ми вже влаштували табір, то треба було піти до лісу і назбирати гілки для багаття, які впали з дерев. Ми розвели багаття і почали готувати вечерю, а коли хмари розійшлись, нам дали кілька вільних хвилин, щоб сфотографувати довколишню красу, чим ми і скористалися.

Стало видно все, що кілька годин ховалося в густому тумані - ліс, дерева, пуста овеча огорожа. Я зробив кілька фотографій і пішов допомагати готувати вечерю. Нас чекав веселий та незабутній вечір біля ватри в Карпатах! 😄