Відпочинок у карпатському селі Орявчик

Моє літо 2012 року було насичене подорожами. На початку липня я з невеликою компанією друзів ходив у піший гірський похід до високогірного карпатського озера Геришаска. На початку серпня я познайомився із своєю майбутньою дружиною, після чого ми поїхали до моря, де ми прожили два тижні у палатках (я про це ще розповім). Проте між цими двома подіями я мав ще кількаденний відпочинок у приватній садибі в Карпатах. Через моє подальше розвиток наших стосунків, які врешті-решт вилилися у наше одруження я майже забув про цю поїздку, проте там було декілька дуже цікавих моментів, про які варто розповісти.

Першим таким моментом було те, що всі ми їхали до нашого спільного друга, який мав хатину у гірському селі і який запросив нас там пожити декілька днів. Проте цей друг був зайнятий у той час і дав нам ключі від свого будиночка. Коли ми туди приїхали, то спочатку не зрозуміли чи ми справді туди приїхали, куди планували. Але за допомогою отриманих ключів ми зуміли відкрити двері і зайти в будинок.

Виявилося, що наш спільний друг чомусь забув попередити, що в його хаті повним ходом ішов ремонт. В коридорі всюди лежали інструменти та будівельні матеріали, туалет взагалі був зруйнований, кухня опалювалася лише дровами, душу не було. Ми, мабуть, залишилися б там, якби з нами не були маленькі діти, але там не було нормальних умов для комфортного відпочинку з дітьми, тому ми вирішили спробувати знайти якийсь будинок, який би можна було б винайняти.

Нам пощастило, ми змогли знайти приватну садибу неподалік, в якій здавалися номери для тих, хто хоча помилуватися красою гір і водночас вимагає певного рівня комфорту. За це довелося заплатити, чого ми не планували, бо ми збиралися жити в нашого друга безкоштовно, проте ми не мали іншого вибору. Мушу сказати, що винайняли пристойні номери за ці гроші і ще нам дозволили готувати самим собі їжу і користуватися кухнею.

Ми приїхали в садибу ввечері і після того як ми залишили свої речі в номерах, ми змогли нарешті розслабитися і відпочити від вирішення непередбачених нами проблем. Ми мали із собою мариноване м’ясо, тому ввечері ми смажили шашлик на мангалі і пило вино (насправді чоловіки пили дещо міцніше 😉).

Вранці після сніданку ми пішли на прогулянку. В селі знаходиться невеликий гірськолижний курорт, Орявчик-Звенів, з трьома бугельними витягами, які влітку не працювали і не могли працювати, бо для того, щоб піднятися вгору з допомогою бугельного підйомника, потрібні лижі, які аж ніяк не могли використати влітку.

Тому ми піднялися вгору пішки. Ми замилувалися красивими краєвидами, зайшли в непрацюючий бар в кінці бугельного витягу і спустилися вниз в долину.

Про те, чому дощ в Карпатах - це нудно, я розповім вам наступного разу.

Ви можете прочитати цей пост англійською на TravelFeed.io.