Осіння дорога

Осінь - справжній митець. Вона бере свої фарби, пензля та починає повільно, але дуже ретельно, листочок за листочком, розфарбовувати дерева у теплі кольори. Це дуже доречно, адже восени часто буває холодно навіть вдень, не кажучи вже про ніч. А коли крони дерев стають жовтих, червоних та жовтогарячих відтінків, на душі якось мимоволі стає тепліше, навіть у похмурий та несонячний осінній день.

Тоді прогулянка попід ліс, по дорозі всипаній обабіч опалим листям (воно було б усюди, якби з середини дороги листя не здувало рухом авто) гуляти дуже приємно. Спокійна прогулянка дозволяє думкам текти повільно та розважливо, насолоджуючись міцним зв'язком із природою. Це дозволяє позбутися поганих думок та зарядитися спокоєм та впевненістю.